-
1 let
In1) здача внайми2) заст. перешкода, завадаIIv (past і p.p. let)1) пускати2) дозволяти; надавати можливість4) випускати (звідкись — out of, from)5) пропускати (у, в — through)to let smb. through a door — пропустити когось у двері
6) здавати внайми (в оренду)7) здаватися внайми (в оренду)8) залишати, не чіпатиlet him be alone — дайте йому спокій, не чіпайте його
9) як допоміжне дієслово виражає наказ, запрошення, припущення тощоlet AB be equal to CD — припустимо, що AB дорівнює CD
to let drop (fall) — а) упускати (щось); б) несподівано вимовити (слово)
to let go — а) випускати з рук, відпускати; б) звільняти; в) допускати; г) викинути з голови
to let pass — а) не звернути уваги; б) пробачити
to let things slide — а) не звертати уваги; б) ставитися недбало
let George do it — амер. хай це зробить хтось інший
let me by, please! — пропустіть мене, будь ласка!
let down — а) опускати; б) ослабляти, сповільнювати; в) залишати в біді; г) принижувати; д) бентежити; розчаровувати; є) тех. відпускати; є) розводити, розчиняти, розріджувати
let in — а) впускати (кудись); б) давати доступ; в) не витримати; піддатися; г) розм. обманом уплутувати, втягувати (у щось); обдурювати
to let oneself in for smth. — встряти (вплутатися) у щось
let into — а) ввести; б) утаємничити; в) напасти; г) вилаяти; д) побити
let off — а) вистрелити; б) відпустити без покарання, простити; помилувати
let on — розм. а) робити вигляд, удавати; б) видавати, розкривати (таємницю)
let out — а) випускати, звільняти; б) проговоритися; в) розширяти; г) давати напрокат (внайми, в оренду); д) давати волю (почуттям); є) амер. закінчуватися (про заняття)
let up — слабнути; припинятися, ущухати
* * *I [let] nздавання внайми; приміщення, що здається внайми; наймачII [let] v( let)1) пускатиto let blood — пускати кров; ( into) впускати; (out of, from) випускати; пропускати; (at) дiaл. стріляти, випускати заряд або стрілу ( у кого-небудь)
2) здавати внайми, в оренду; здаватися внайми, в оренду3) eк. видавати замовлення на поставку, будівництво ( фірмі) to let smb do smth дозволити кому-небудь ( зробити) що-небудь; to let smth do smth допустити,4) дозволити, щоб що-небудь відбулося5) to let smb know /hear, etc / smth сповістити, повідомити кого-небудь про що-небудь; дати кому-небудь можливість переконатися в чому-небудь, побачити, почути що-небудь6) . to let d гор smth випустити, упустити, кинути що-небудь7) означає наказ або дозвіл нехай; повинність треба; нехай; дії давай(те); припущення припустимо, нехай; готовий погодитися; погрозу нехай тількиIII [let] nlet's do it. lefitbe, — давайте зробимо, нехай звершиться
1) cпopт. незарахована подача ( у тенісі); незараховане очко2) icт. перешкодаIV [let] v; іст.(letted [-id], let) заважати, перешкоджати, служити перешкодою -
2 indulge
v1) робити приємність, утішати; розважати2) робити собі приємність, віддаватися втіхам; дозволяти собі; дати собі волю (в чомусь)3) ставитися поблажливо; потурати, балувати4) розм. дуже пиячити5) ком. дати відстрочку платежу за векселем* * *v1) бути поблажливим потурати; (in) зробити собі приємність, не відмовити собі (у задоволенн; дозволити соб)2) ( with) робити приємність, розважати3) випивати4) кoм. дати відстрочку платежу за векселем -
3 reef
1. n1) риф, підводна скеля2) гірн. рудна жила3) золотоносний шар; алмазоносний пласт4) мор. риф (на вітрилі)to take in a reef — а) брати риф; б) вжити запобіжних заходів; в) затягти тугіше пасок; г) не давати собі волі
to let out a reef — а) віддавати риф; б) дати собі волю; в) розпустити пасок (після ситного обіду)
2. v1) розробляти рудну (золотоносну) жилу2) мор. брати рифи* * *I [riːf] n; мор.риф ( на вітрилі)II [riːf] v; мор. III [riːf] n1) риф, підводна скеляatoll reef — атол, sand reef піщаний бар
2) гipн. рудна жила; золотоносний пласт; алмазоносний пластIV [riːf] v; гірн.розробляти рудну, золотоносну жилу -
4 splurge
1. n розм.1) виставляння напоказ; хвастощі, хвастовство; козиряння2) потік; злива2. v розм.1) виставляти напоказ; напускати туману; замилювати очі; хвастати2) розійтися, дати собі волю3) важко гепнути* * *I n1) виставляння напоказ; хвастощі2) потік, зливаII v1) виставляти напоказ; хвастати2) гуляти, пиячити, витрачатися
См. также в других словарях:
волѧ — ВОЛ|Ѧ (1161), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Воля, как психическая способность, выражающаяся в действиях, поступках: прѣдаж тѣло своѥ наготу. волю на попьраниѥ. оутробоу на постъ. Изб 1076, 35; акы халевъ iс(с)ви. вьсю свою ѡ(т)сѣкъ волю. и боудеши акы ч(с)тыи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
на — (73) А. Предлог с вин. пад. 1. При обозначении предмета или пространства как места, куда направлено действие: Своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. Наведе своя храбрыя плъкы на землю Половѣцькую за землю Руськую. 5. А всядемъ, братіе,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… … Большая биографическая энциклопедия
велѣти — ВЕЛ|ѢТИ (513), Ю, ИТЬ гл. 1.Велеть, приказывать: и пооучаимъ сѩ въ иноу книжьныимъ словесьмъ. творѩще волю ихъ ˫ако же велѩть. да и вѣчьны˫а жизни достоини боудемъ. Изб 1076, 4 об.; Сего ради на вьсѩкомь мѣстѣ молити сѩ ве||лить ап(о)лъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
възхотѣти — ВЪЗХО|ТѢТИ (592), ЧОУ ( ЩОУ), ЧЕТЬ ( ЩЕТЬ) гл. 1. Захотеть, пожелать, возыметь желание совершить, осуществить что л.; ощутить потребность в чем л.: Иже всхочеть самовольствъмъ и льготою бес трѹда сп҃сти д҃шѫ свою Изб 1076, 275; и ѥгда въсхотѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нъ — (> 10000) I. Союз. 1.Противит. Указывает на противопоставление членов предлож. или частей сложного предлож. Но, а: молю же вьсѣхъ почитаѭщихъ не мозѣте клѧти. нъ исправльше. почитаите. ЕвОстр 1056–1057, 294г (запись); нѣмчина не сажати в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
земля — (41) 1. Суша, поверхность суши: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Земля тутнетъ, рѣкы мутно текуть, пороси поля прикрываютъ. 12. Тъи бо Олегъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ѣздити — Ездить ѣздити (1) 1. Передвигаться на чем л. (верхом, на лодке, повозке) многократно или в различных направлениях; разъезжать: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. А потом метаху съ стѣнъ въ пропасти (трупы). И … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
старыи — Старый старыи, ая, ое; старъ, а, о (8) 1. Имеющий много лет отроду, достигший преклонного возраста: [Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше старому Ярославу, храброму Мстиславу, иже зарѣза… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
несытыи — (42) пр. 1.Прожорливый: проклѧтъ бѹди несытыи грътани. ˫ако тебе ради и чрѣва моѥго слепотѹ сию при˫ахъ. ПрЛ XIII, 40в; в роли с.: Нѣкогда брать˫а мо˫а начну бо ѿ малыхъ... ѿ гордыхъ гордынѧ... ѿ хупавыхъ хупости. ли ѡтъ несытыхъ несытьства. (τῶν … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
